досиджуватися
ДОСИДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОСИДІТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. Те саме, що досиджувати. Олеся досиділась до півночі й була ладна сидіти хоч і до світа (Н.-Лев., III, 1956, 146).
2. Просидівши, пробувши десь довго, зазнавати або домагатися чого-небудь. - Справді, - міркую, - чого я тут досиджуся? (Фр., II, 1950, 345); [Веселовський:] Добре вам так сидіти, то й сидіть і досидитесь! (Ірчан, І, 1958, 187).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | досиджуюся | досиджуємося |
2 особа | досиджуєшся | досиджуєтеся |
3 особа | досиджується | досиджуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | досиджуватимуся | досиджуватимемося |
2 особа | досиджуватимешся | досиджуватиметеся |
3 особа | досиджуватиметься | досиджуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | досиджувався | досиджувалися |
Жіночий рід | досиджувалася | |
Середній рід | досиджувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | досиджуймося | |
2 особа | досиджуйся | досиджуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | досиджуючись | |
Минулий час | досиджувавшись |