агат
АГАТ, а, ч. Твердий мінерал, напівдорогоцінний кварцовий камінь, що використовується для прикрас, а також для виготовлення хімічного посуду і т.ін. Червоний халцедон називають сердоліком, смугастий - агатом (Курс заг. геол., 1947, 55); Худа й бліда, мов свічка, пані розповідала про те, як їй тяжко було добути собі чорного агата для намиста (Досв., Вибр., 1959, 393); * У порівн. Чорні очі лиснілись, як два агати (Коцюб., І, 1955, 61).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | агат | агати |
Родовий | агата | агатів |
Давальний | агатові, агату | агатам |
Знахідний | агат | агати |
Орудний | агатом | агатами |
Місцевий | на/у агаті | на/у агатах |
Кличний | агате | агати |
агата
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Агата | Агати |
Родовий | Агати | Агат |
Давальний | Агаті | Агатам |
Знахідний | Агату | Агат |
Орудний | Агатою | Агатами |
Місцевий | на/у Агаті | на/у Агатах |
Кличний | Агато | Агати |