адресувати
АДРЕСУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. 1. Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (Дор., Єдність, 1950, 116); // Писати адресу. Він.. завжди присилає мені все, адресуючи власною рукою (Коцюб., III, 1956, 186).
2. перен. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.). Вона.. чула всі слова, які він адресував Олі, співчувала йому в хвилини розчарувань (Загреб., Спека, 1961, 81).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | адресую | адресуємо |
2 особа | адресуєш | адресуєте |
3 особа | адресує | адресують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | адресуватиму | адресуватимемо |
2 особа | адресуватимеш | адресуватимете |
3 особа | адресуватиме | адресуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | адресував | адресували |
Жіночий рід | адресувала | |
Середній рід | адресувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | адресуймо | |
2 особа | адресуй | адресуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | адресуючи | |
Минулий час | адресувавши |