аромат
АРОМАТ, у, ч. 1. Приємний і ніжний запах; пахощі. Вся зала сповнилась неначе ароматами Лівана й Аравії (Н.-Лев., І, 1956, 386); Вітерець заносив [у клас] ніжний аромат яблуневого цвіту (Панч, Ерік.., 1950, 113).
2. чого, тільки одн., перен. Властива чому-небудь ознака. Від спектаклю віє ароматом юності і свіжості, якоїсь особливої сердечності, щирості і цнотливості (Літ. газ., 26. IX 1946, 4); Прекрасний стиліст, хороший драматург, Старицький зумів, не порушуючи аромату поеми ["Майська ніч"], створити міцне оперне лібретто (Укр. клас. опера, 1957, 183).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аромат | аромати |
Родовий | аромату | ароматів |
Давальний | ароматові, аромату | ароматам |
Знахідний | аромат | аромати |
Орудний | ароматом | ароматами |
Місцевий | на/у ароматі | на/у ароматах |
Кличний | аромате | аромати |