болісно
БОЛІСНО. Присл. до болісний 2, 3. Сусіда, - ще молода молодиця, - якось болісно усміхнулася (Мирний, II, 1954, 186); - Я б вас просив.. не сміятись так, - тихо і болісно вимовив поет (Л. Укр., III, 1952, 698); Тихович бігає по хаті.. Несправедливість.. болісно ятрить його серце, труїть життя (Коцюб., І, 1955, 222); Його смерть батько пережив особливо болісно (Донч., V, 1957, 293); // у знач. присудк. сл. І на серці в Гната ставало так погано, прикро, болісно... (Коцюб., І, 1955, 40); [Жура:] Нехай це болісно, але скажи спасибі, що ти пізнала правду, поки не пізно (Коч., II, 1956, 513).