вирізняти
ВИРІЗНЯТИ, яю, яєш, недок., ВИРІЗНИТИ, ню, ниш, док., перех. Виділяти кого-, що-небудь, робити помітним серед інших. Тіні різкі вирізняють балкони, тонкі балюстради (Л. Укр., І, 1951, 163); Сміливе, творче використання українського народно-пісенного елементу.. вирізняє оперу К. Данькевича "Богдан Хмельницький" (Мист., 2, 1955, 24); // Розрізняти, помічати за якими-небудь ознаками. Стрільба, чимраз виразніша, долітала звідусіль. З-посеред неї натреноване Хомине вухо вирізняло знайоме чахкання батальйонних мінометів (Гончар, І, 1954, 327); Щождо горян, то Іван завжди міг вирізнити їх з-поміж інших людей (Кол., Терен., 1959, 92).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вирізняю | вирізняємо |
2 особа | вирізняєш | вирізняєте |
3 особа | вирізняє | вирізняють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вирізнятиму | вирізнятимемо |
2 особа | вирізнятимеш | вирізнятимете |
3 особа | вирізнятиме | вирізнятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вирізняв | вирізняли |
Жіночий рід | вирізняла | |
Середній рід | вирізняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вирізняймо | |
2 особа | вирізняй | вирізняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вирізняючи | |
Минулий час | вирізнявши |