височина
ВИСОЧИНА, и, ж. 1. Те саме, що висота 1-4. Дуб здалеку вирізнявся серед інших дерев своєю височиною (Шиян, Гроза.., 1956, 22); І вся ця група гір од низу до самісінького верху заросла густим ялиновим лісом. Яка надзвичайно оригінальна картина.., коли дивишся на неї з височини! (Н.-Лев., II, 1956, 397); Він [жайворон] заливається нестримною, радісною піснею на такій височині, що його не видко зовсім (Коп., Як вони.., 1948, 7); Кулеметний взвод займе цю височину з лівого флангу (Трубл., І, 1955, 59); Техніка перекладів досягла у нас височини, незнаної до Жовтня (Рильський, III, 1956, 97).
@ Бути (стояти) на височині чого - те саме, що Бути (стояти) на висоті (див. висота). Це був командувач [Фрунзе], створений революцією, і він стояв на височині вимог військового мистецтва (Ю. Янов., І, 1954, 308),
2. геогр. Підвищена частина суші (від 200 до 600 м), що має подекуди рівну, а частіше хвилясту поверхню, розчленовану долинами, балками, ярами. Поряд з низовинами на Східно-Європейській рівнині є обширні височини - Середньо- Руська, Приволзька та інші, дуже порізані ярами (Фіз. геогр., 4, 1957, 14); - Діти, зараз Музиченко покаже нам на фізичній карті низовини, височини та гори нашої Батьківщини (Донч., V, 1957, 176).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | височина | височини |
Родовий | височини | височин |
Давальний | височині | височинам |
Знахідний | височину | височин |
Орудний | височиною | височинами |
Місцевий | на/у височині | на/у височинах |
Кличний | височино | височини |