днювати
ДНЮВАТИ, днюю, днюєш, недок. Проводити день; робити одноденний відпочинок. Ох, ви, любії привиддя! Вас зоря прогнала рання. Ви скажіть, куди ви скрились? Де ви днюєте, скажіть? (Л. Укр., IV, 1954, 177); Йшов я з двома товаришами в розвідку. Днювати довелося якраз біля нашого села (Збан., Любов, 1957, 312).
Днювати й ночувати - бути де-небудь весь час або багато часу. Катерина коло неї І днює й ночує (Шевч., І, 1951, 322); Він тепер на заводі і днює й ночує (Кучер, Чорноморці, 1956, 397).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | днюю | днюємо |
2 особа | днюєш | днюєте |
3 особа | днює | днюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | днюватиму | днюватимемо |
2 особа | днюватимеш | днюватимете |
3 особа | днюватиме | днюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | днював | днювали |
Жіночий рід | днювала | |
Середній рід | днювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | днюваймо | |
2 особа | днювай | днювайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | днюючи | |
Минулий час | днювавши |