доливати
ДОЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ДОЛИТИ, ллю, ллєш і рідко ДОЛЛЯТИ, доллю, доллєш і розм. долляю, долляєш, док., перех. і без додатка. Додавати, добавляти рідину куди-небудь. Мати.. доливає горщик водою (Вас., І, 1959, 326); Кілька разів обійшов Кримський трактором свою ниву, кілька разів спинявся біля діжки доливати воду (Ле, Опов. та нариси, 1950, 177); О мій Словутицю преславний! Моє ти ладо принеси, Щоб я постіль весела слала, У море сліз не посилала, Сльозами моря не долить (Шевч., II, 1953, 337); Вона налила в миску узвару, долила солодкого соку з цукрових буряків (Донч., IV, 1957, 83); * Образно. Вона [пісня] огнистая лучина, Що жару в серця долива (Фр., XIII, 1954, 92).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доливаю | доливаємо |
2 особа | доливаєш | доливаєте |
3 особа | доливає | доливають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доливатиму | доливатимемо |
2 особа | доливатимеш | доливатимете |
3 особа | доливатиме | доливатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доливав | доливали |
Жіночий рід | доливала | |
Середній рід | доливало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доливаймо | |
2 особа | доливай | доливайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доливаючи | |
Минулий час | доливавши |