діти
ДІТИ1, ей, мн. 1. Маленькі дівчатка і хлопчики; протилежне дорослі. Як під сонцем цвітуть квіти, так живуть радянські діти (Укр.. присл.., 1955, 383); Аж гульк - з Дніпра повиринали Малії діти, сміючись (Шевч., І, 1951, 5); 3 великою хіттю пристану до перекладання книжок для дітей (Коцюб., III, 1956, 121); * У порівн. Радіють, неначе малі діти (Мирний. IV, 1955, 245).
@ Виходити (вийти) з дітей див. виходити.
2. Сини й дочки різного віку. Не хочу я женитися, Не хочу я братись, Не хочу я у запічку Дітей годувати (Шевч., II, 1953, 148); Дядько мав своїх дітей, до їх його серце і лежало (Мирний, І, 1954, 71); Зосталася Яресьчиха з трьома дітьми (Гончар, Таврія.., 1957, 9); * Образно. Може ще раз прокинуться Мої думи-діти (Шевч., І, 1951, 258); // Про малят тварин та пташат. Зозуля Горлиці жалілась, Що доля їй недобрая судилась: Мов сирота вона, тиняється сама.. - А діти? - Горлиця питає, - Чи, може, хто гніздечко зруйнував? (Гл., Вибр., 1957, 183); Як вовчиця, оберігаючи дітей, уся наїжиться, жде тільки одного замаху, щоб разом кинутись на свого ворога: так вона [Галя] - гордо.. дожидала ще хоч одного слова... (Мирний, II, 1954, 295).
3. Майбутнє покоління. - Тут треба подати «прошеніє», та до самого царя. Так і так, написати, обидно нам, кривда, пропадаємо, землі нам треба й дітям нашим!.. (Коцюб., І, 1955, 113); Того, що дав нам Ленін, - що в Жовтні звоювали, - і дітям і онукам на вічний стане час! (Тич., II, 1957, 10).
4. перен. Люди з рисами, особливостями, характерними для якої-небудь епохи, якогось середовища і т. ін. Прийміть у день щасливий цей.. Привіт Шевченкових дітей Міцкевичеві діти! (Рильський, І, 1956, 441); Ми діти миру і свободи, Бо живемо в радянський час (Бойко, Про 17 літ, 1958, 7).
Іти (йти) на діти, заст. - виходити заміж за вдівця з дітьми. А мені - як на чужі діти йти,.. лучче [краще] три літі [роки] боліти... (Барв., Опов.., 1902, 230).
ДІТИ2 див. дівати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | діну | дінемо |
2 особа | дінеш | дінете |
3 особа | діне | дінуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дів | діли |
Жіночий рід | діла | |
Середній рід | діло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | діньмо | |
2 особа | дінь | діньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | дівши |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діти | |
Родовий | дітей | |
Давальний | дітям | |
Знахідний | дітей | |
Орудний | дітьми | |
Місцевий | на/у дітях | |
Кличний | діти |
§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини (п. 1, а): діти, дів, дітей, дітям, дітьми
§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини (п. 1, а, прим.): діти, дів, дітей, дітям, дітьми
§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини (п. 3, а): діти, дів, дітей, дітям, дітьми
§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини (п. 4, б): діти, дів, дітей, дітям, дітьми
§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини (п. 5, в): діти, дів, дітей, дітям, дітьми
діна
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Діна | Діни |
Родовий | Діни | Дін |
Давальний | Діні | Дінам |
Знахідний | Діну | Дін |
Орудний | Діною | Дінами |
Місцевий | на/у Діні | на/у Дінах |
Кличний | Діно | Діни |