епілепсія
ЕПІЛЕПСІЯ, ї, ж. Хронічна нервова хвороба, яка характеризується приступами розладів свідомості, що в типових випадках супроводжуються загальними корчами; падуча хвороба. Епілепсія характеризується припадками, які періодично повторюються і які можуть бути генералізованими, з втратою свідомості, або місцевими, які, як правило, не супроводяться втратою свідомості (Лікар. експертиза.., 1958, 89). Піна текла йому з рота. Іноді вигукуючи щось незрозуміле й стогнучи, він бився в епілепсії... (Досв., Вибр., 1959,111).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | епілепсія | епілепсії |
Родовий | епілепсії | епілепсій |
Давальний | епілепсії | епілепсіям |
Знахідний | епілепсію | епілепсії |
Орудний | епілепсією | епілепсіями |
Місцевий | на/у епілепсії | на/у епілепсіях |
Кличний | епілепсіє | епілепсії |