занедбаний
ЗАНЕДБАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до занедбати. Бувала коло заповітного каменя й Меланочка, підліток, сирота безрідна, занедбана й занехаяна по наймах (Ю. Янов., II, 1954, 158); Треба.. покінчити деяку літературну роботу, давно занедбану (Л. Укр., V, 1956, 346).
2. у знач. прикм. Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. На занедбаній фермі все треба переробляти на краще - добирати і вчити нові кадри тваринників; заводити високоудійних корів та породистих бугаїв (Вол., Місячне срібло, 1961, 218); // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.). Зверхній його вигляд був занедбаний, одежа вбога і дуже часто не чищена (Фр., VII, 1951, 15); Засиджена мухами лампочка під стелею, наче нічник у тюремній камері, додавала приміщенню занедбаного, непривабливого вигляду (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 168).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | занедбаний | занедбана | занедбане | занедбані |
Родовий | занедбаного | занедбаної | занедбаного | занедбаних |
Давальний | занедбаному | занедбаній | занедбаному | занедбаним |
Знахідний | занедбаний, занедбаного | занедбану | занедбане | занедбані, занедбаних |
Орудний | занедбаним | занедбаною | занедбаним | занедбаними |
Місцевий | на/у занедбаному, занедбанім | на/у занедбаній | на/у занедбаному, занедбанім | на/у занедбаних |