засміятися
ЗАСМІЯТИСЯ, іюся, ієшся, док., з кого-чого, до кого-чого, на що і без додатка. 1. Почати сміятися; розсміятися. - Скажи мені, Олександра, де ти живеш? - спитав Іван. - ..Третя хата від Кіндрата, де рябі ворота, а новий пес! - засміялась вона, блиснувши на Івана чорними очима (Коцюб., І, 1955, 62); Він засміється: всі регочуть; Насупить брови: всі мовчать (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 126); Ланковий засміявся з цього жарту (Ю. Янов., II, 1954, 118); До неї засміялася русява голівка з мигдалевими очима (Панч, В дорозі, 1959, 103); Засміявсь на теє лицар: «Давню байку правиш, друже!» (Л. Укр., І, 1951, 368); * Образно. У нас же літо зараз: засміялась природа вся! (Тич., II, 1957, 42); * У порівн. Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина (Шевч., II, 1963, 215).
@ Засміятися на кутні [зуби] див. кутній.
2. Почати глузувати, кепкувати з кого-небудь. Нехай думка, як той ворон, Літає та кряче, А серденько соловейком Щебече та плаче Нишком - люди не побачуть. То й не засміються... (Шевч., І, 1963, 50); Вона пильно чепурила хату і сама з себе засміялась, помітивши теє (Л. Укр., III, 1952, 587).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засміюся | засміємося |
2 особа | засмієшся | засмієтеся |
3 особа | засміється | засміються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засміявся | засміялися |
Жіночий рід | засміялася | |
Середній рід | засміялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засміймося | |
2 особа | засмійся | засмійтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | засміявшись |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засміюся | засміємося |
2 особа | засмієшся | засмієтеся |
3 особа | засміється | засміються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засміявся | засміялися |
Жіночий рід | засміялася | |
Середній рід | засміялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засміймося | |
2 особа | засмійся | засмійтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | засміявшись |