звихнутися
ЗВИХНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. тільки 3 ос. 1. Зміститися в суглобі при падінні, ударі і т. ін. (про кістки). Сильно так стовкнулись [зіштовхнулись], Що трохи в'язи не звихнулись [у Мезентія і Енея] (Котл., І, 1952, 267); Нога звихнулася.
2. тільки 3 ос., розм. Зміститися, відхилитися вбік. П'ятий, попереду, був Боженко. Борода в нього скучмилася й звихнулася набік (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 66).
3. перен., розм. Збочити в житті, поведінці і т. ін. Не дай бог, щоб він [син] як-небудь звихнувся, бо хто ж би в разі нещастя пригорнув бідну матір і молодшу братію (Кобр., Вибр., 1954, 6); - Товариші! Люди добрі! Не вигоньте! Я ж колись теж був чесним колгоспником. Звихнувся... (Донч., VI, 1957, 235); // Зробити непевний, неправильний рух, виконати помилкову дію. - Я взявся усунути обрив, не вимикаючи струму.. Струм іде по мережі напругою в тисячі вольт. Коли б десь ледь звихнувся - за секунду з мене був би попілець (Гончар, III, 1959, 281).
4. розм. Стати психічно ненормальним. [Явдоха:] Конон з баришнею Женічкою женихається! [Денис:] Що-о? Ти часом не звихнулась? (Кроп., II, 1958, 429).
@ Звихнутися розумом (умом, з розуму, з ума, психічно) - збожеволіти. Пустили потім ясу, що звихнулась умом Чабаниха, але цьому мало хто вірив (Гончар, Тронка, 1963, 196).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звихнуся | звихнемося |
2 особа | звихнешся | звихнетеся |
3 особа | звихнеться | звихнуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звихнувся | звихнулися |
Жіночий рід | звихнулася | |
Середній рід | звихнулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звихнімося | |
2 особа | звихнися | звихніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | звихнувшись |