злорадо
ЗЛОРАДО, присл. Із злорадством. - Бояться наші благочинні, що ризи їм промокнуть,- злорада каже Лобатий (Гончар, II, 1959, 358); Чарнецький так злорадо, з таким запеклим сказом зареготався, що навіть здригнувся від жаху Лянцкоронський (Стар., Облога.., 1961, 62).