колонний
КОЛОННИЙ, а, е. Прикм. до колона 1; з колонами. Фасад палацу культури. Він велично виступає на узгір'ї берега світлим колонним входом (Баш, П'єси, 1958, 137); Великий інтерес викликав у любителів музики творчий звіт композитора [Гомоляки], який відбувся в Колонному залі імені М. В. Лисенка (Рад. Укр., 22.XII 1962, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | колонний | колонна | колонне | колонні |
Родовий | колонного | колонної | колонного | колонних |
Давальний | колонному | колонній | колонному | колонним |
Знахідний | колонний, колонного | колонну | колонне | колонні, колонних |
Орудний | колонним | колонною | колонним | колонними |
Місцевий | на/у колонному, колоннім | на/у колонній | на/у колонному, колоннім | на/у колонних |