кузов
КУЗОВ, а, ч. Частина автомашини, автобуса тощо, признач. для перевезення людей або вантажу. За кілька хвилин вантажники навантажили машину, посідали самі в кузов, і машина швидко рушила (Сміл., Сашко, 1957, 128); Кузов автомобіля потрібний для розміщення вантажу чи пасажирів, він прикріплюється безпосередньо до рами (Автомоб., 1957, 6); Кузов, сидіння та інші металеві частини [туристичних автобусів] повністю замінено конструкціями з склопласту (Ком. Укр., 6, 1960, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кузов | кузови |
Родовий | кузова | кузовів |
Давальний | кузовові, кузову | кузовам |
Знахідний | кузов | кузови |
Орудний | кузовом | кузовами |
Місцевий | на/у кузові | на/у кузовах |
Кличний | кузове | кузови |