музика
МУЗИКА, и, ж . 1. Мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах. Я тепер не стільки музикою, скільки літературою займаюся (Л. Укр., V, 1956, 72); Музика - мистецтво, що має велику силу емоціонального впливу, є важливим засобом формування ідейних переконань, моральних та естетичних ідеалів людей (Літ. Укр., ЗО.ІІІ 1962, 1); // Твори такого мистецтва, сукупність їх. Народна пісня - то ж вона Усій землі окраса, Вона, як сонце, вирина У творчості Тараса, Вона, як пахощі суцвіть, Лисенка музику живить (Рильський, III, 1961, 36).
Покласти на музику - написати музичний твір на який-небудь текст. Захоплений неперевершеною майстерністю, з якою Кропивнццький читав поему Шевченка "Причинна", Крижанівський вибрав з неї дев'ять строф і поклав їх на музику (Вітч., 6, 1965, 194).
2. Інструментальний вид цього мистецтва на відміну від вокального. Видатні діячі нашої кінематографії й музичного мистецтва завжди вважали музику невід'ємною частиною художнього фільму (Мист., З, 1959, 24);
Музика та спів; Симфонічна музика; // Виконання, звучання музичних творів. Вона змушувала його цілими вечорами слухати музику, переважно класичну - Баха, Гойдна, Бетховена (Коцюб., І, 1955, 407); [Зет (до Амфіона): ] Тепер я вірю в те, що дикі звірі його [Орфея] музики слухали! (Л. Укр., І, 1951, 454); Вона злег-ка торкнулася клавішів.. і залунала музика, що з кожною хвилиною розливалася, як потік у зливу (Чорн., Визвол. земля, 1959, 179).
Навчати (учити, навчити) музики кого - навчати когось грати на музичних інструментах; Навчатися (вчитися, навчитися) музики - вчитися грати на музичних інструментах.
3. чого і з означ. Гармонійне звучання чого-небудь. Це був початок десятих років, коли я вперше почув музику української мови (Літ. Укр., 12. IX 1967, 1); Він захоплено повторював повні чарівної краси вірші Лєрмонтова, насолоджуючись їх музикою (Тулуб, В степу.., 1964, 235); // Сукупність яких-небудь звуків. Оживлялась музика крапель [з дахів], сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих та дзвінких (Коцюб., II, 1955, 284); Аксьонов стояв на бульварі, зачаровано слухаючи музику морського прибою (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 70).
4. Те саме, що оркестр. Шеляга виймає [Микита] І за того остатнього [останнього] Музику наймає (Шевч., II, 1953, 78); Музика різала, пиляла, аж струни лопались (Мирн., І, 1949, 358); Музика не вгавала, повторюючи мелодії гімнів обох країн (Ю. Янов., II, 1958. 110).
5. перен., розм. Про складну, тривалу справу, марудне заняття тощо. Думає [Сашко] про ідею космічного ретранслятора,.. а Віталій тим часом думав: "Нащо ти мені все це говориш? Нащо мені твій ретранслятор, і та стаття, і вся ця музика, коли є на світі Тоня." (Гончар, Тронка, 1963, 42).
МУЗИКА, и, ч. Те саме, що музикант. Дівчата й хлопці покинули грища й танки, купчаться всі коло темного дуба. Там сивий музика узявся за віщії струни (Дн. Чайка, Тв., 1960, 153); Час музикам ладнати скрипки на весілля (Рильський, III, 1961, 196).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | музика | музики |
Родовий | музики | музик |
Давальний | музиці | музикам |
Знахідний | музику | музики |
Орудний | музикою | музиками |
Місцевий | на/у музиці | на/у музиках |
Кличний | музико | музики |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | музика | музики |
Родовий | музики | музик |
Давальний | музиці | музикам |
Знахідний | музику | музик |
Орудний | музикою | музиками |
Місцевий | на/у музиці | на/у музиках |
Кличний | музико | музики |