начальникування
НАЧАЛЬНИКУВАННЯ, я, с ., розм. Дія за знач. начальникувати. - Начальникування - воно легке, а ти попрацюй (Ле, Міжгір'я, 1953, 240).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | начальникування | начальникування |
Родовий | начальникування | начальникувань |
Давальний | начальникуванню | начальникуванням |
Знахідний | начальникування | начальникування |
Орудний | начальникуванням | начальникуваннями |
Місцевий | на/у начальникуванні | на/у начальникуваннях |
Кличний | начальникування | начальникування |