небагатослівний
НЕБАГАТОСЛІВНИЙ, а, е. 1. Висловлений, переданий невеликою кількістю слів; короткий, лаконічний. Я уважно слухаю його скупу, небагатослівну розповідь (Збан., Ліс. красуня, 1955, 140); Вірші Д. Павличка взагалі небагатослівні - і це, безперечно, добра ознака (Літ., газ., 10. XII 1953, 3).
2. Який висловлює свої думки коротко, лаконічно або який не любить багато говорити. Максимів батько - Павло Перчин - був людиною небагатослівною, суворою (Рибак, Час.., 1960, 136); Гладун був щиро здивований, що Колосовський.. небагатослівний і сповнений більше, ніж інші, поваги до військової науки курсант (Гончар, Людина.., 1960, 65).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | небагатослівний | небагатослівна | небагатослівне | небагатослівні |
Родовий | небагатослівного | небагатослівної | небагатослівного | небагатослівних |
Давальний | небагатослівному | небагатослівній | небагатослівному | небагатослівним |
Знахідний | небагатослівний, небагатослівного | небагатослівну | небагатослівне | небагатослівні, небагатослівних |
Орудний | небагатослівним | небагатослівною | небагатослівним | небагатослівними |
Місцевий | на/у небагатослівному, небагатослівнім | на/у небагатослівній | на/у небагатослівному, небагатослівнім | на/у небагатослівних |