НЕВПИННО, НЕУПИННО. Присл. до невпинний, пеупинний 1, 2. На велетенському току, що займав цілий майдан, невпинно гупали ціпи (Бурл., О. Вересай, 1959, 80); Лінія фронту наближалася невпинно і, як здавалось Федоренкові, занадто швидко (Кач., Вибр., 1953, 389).