незмірно
НЕЗМІРНО. 1. Присл. до незмірний. Правда, добро, краса, воля, братерство, рівність - це все тільки частини, дрібненькі складові частини з одного великого, незмірно великого... Се велике - щастя (Гр., II, 1963, 53); Незмірно виріс культурний рівень радянського глядача й читача (Літ. газ., 3. XII 1953, 1); // Набагато, у декілька разів. [Єгиптянин:] Не раз, мені здається, я робив би незмірно краще, якби я був вільним (Л. Укр., II, 1951, 245); Ми перетворюємо світ На світ незмірно кращий (Рильський, II, 1960, 309).