неприязнь
НЕПРИЯЗНЬ, і, ж. Неприязне, недружелюбне, вороже ставлення; неприхильність до кого-небудь. Неприязні та сварки з ним у нас не було ніколи (Фр., І, 1955, 260); Сильна неприязнь до сина міцно засіла в Остаповій душі (Горд., II, 1959, 284); - Ми не повинні з вами неприязнь один до одного відчувати (Цюпа, Назустріч.., 1958, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неприязнь | неприязні |
Родовий | неприязні | неприязней |
Давальний | неприязні | неприязням |
Знахідний | неприязнь | неприязні |
Орудний | неприязню | неприязнями |
Місцевий | на/у неприязні | на/у неприязнях |
Кличний | неприязне | неприязні |