норов
НОРОВ, у, ч., розм. 1. Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. Гарна пава пером, а жінка норовом (Укр.. присл.., 1955, 121); По норову прийшлися хлопці один одному, вирішили не розлучатися (Гончар, Таврія, 1952, 83); // Особливості поведінки тварин, птахів. Дон Хуан її [кобили] гарячий Норов здержує неначе (Сам., І, 1958, 261); Як романтично він умів оповідати Про норов лебедів і звичаї гусей (Рильський, Поеми, 1957, 232); // перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. ін. - Лицарем твоїм я стану.. Плащ носитиму і буду Норови твої терпіти (Л. Укр., IV, 1954, 179); Перейшовши на квартиру до Кміти, вона схаменулась: здержувала свої норови та звички (Н.-Лев., IV, 1956, 352); * Образно. Уперто, протягом життя вивчав Оленчук норови дивовижного моря (Гончар, II, 1959, 397).
З норовом - примхливий, капризний, непокірливий, упертий. Цимбал - хлопець з норовом (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 20); Крутий норов - твердий, вольовий характер людини, яка не терпить заперечень. Старик був крутого норову, у дугу гнув дружину (Донч., V, 1957, 312).
2. Побут і звичаї людей, загальноприйняті в певній місцевості. Що город, то норов.., що голова, то й розум (Номис, 1864, № 7949); - Марто! - кажу їй, - кого мені слухать, скажи. У вас нові люди, нові норови (Вовчок, VI, 1956, 250).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | норов | норови |
Родовий | норову | норовів |
Давальний | норовові, норову | норовам |
Знахідний | норов | норови |
Орудний | норовом | норовами |
Місцевий | на/у норові | на/у норовах |
Кличний | норове | норови |
норовити
НОРОВИТИ, влю, виш; мн. норовлять; недок., розм. Наполегливо намагатися зробити що-небудь. Багач норовить, як би бідного з ніг збить (Укр.. присл.., 1955, 4); Турн в кріпость впертись норовить (Котл., І, 1952, 235); Волики були молоденькі, все норовили зійти з дороги (Мушк., Чорний хліб, 1960, 124).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | норовлю | норовимо |
2 особа | норовиш | норовите |
3 особа | норовить | норовлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | норовитиму | норовитимемо |
2 особа | норовитимеш | норовитимете |
3 особа | норовитиме | норовитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | норовив | норовили |
Жіночий рід | норовила | |
Середній рід | норовило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | норовмо | |
2 особа | норов | норовте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | норовлячи | |
Минулий час | норовивши |