об'їждчик
ОБ'ЇЖДЧИК, а, ч. 1. Той, хто, об'їжджаючи ділянки яких-небудь угідь, охороняє їх. Запорожець відпросився з заводу, щоб на різдвяні канікули поїхати в село, .. де його батько працював лісовим об 'їждчиком (Бурл., Напередодні, 1956, 172); Торік старий Скакун був призначений об 'їждчиком ланів, пильнував громадське добро, 250 трудоднів виробив (Рад. Укр., 8. IV 1962, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | об'їждчик | об'їждчики |
Родовий | об'їждчика | об'їждчиків |
Давальний | об'їждчикові, об'їждчику | об'їждчикам |
Знахідний | об'їждчика | об'їждчиків |
Орудний | об'їждчиком | об'їждчиками |
Місцевий | на/у об'їждчику, об'їждчикові | на/у об'їждчиках |
Кличний | об'їждчику | об'їждчики |