обґрунтований
ОБГРУНТОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обгрунтувати. Партія керує великою творчою діяльністю радянського народу, надає організованого, планомірного, науково обгрунтованого характеру його боротьбі за досягнення кінцевої мети - перемоги комунізму (Статут КПРС, 1971, 6); Тютюнника пересмикувала суміш військової неписьменності і нічим не обгрунтованих запевнень у перемозі (Стельмах, II, 1962, 241).
2. у знач. прикм. Який достатньо потверджується чим-небудь; аргументований, переконливий. Є обгрунтовані здогади, що деякі малюнки, приписувані досі Сажину, справді належать пензлю Шевченка (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 224); Норми мають бути прогресивними, обгрунтованими, але реальними для доброякісного виконання їх більшістю працюючих (Хлібороб Укр., 11, 1964, 26).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обґрунтований | обґрунтована | обґрунтоване | обґрунтовані |
Родовий | обґрунтованого | обґрунтованої | обґрунтованого | обґрунтованих |
Давальний | обґрунтованому | обґрунтованій | обґрунтованому | обґрунтованим |
Знахідний | обґрунтований, обґрунтованого | обґрунтовану | обґрунтоване | обґрунтовані, обґрунтованих |
Орудний | обґрунтованим | обґрунтованою | обґрунтованим | обґрунтованими |
Місцевий | на/у обґрунтованому, обґрунтованім | на/у обґрунтованій | на/у обґрунтованому, обґрунтованім | на/у обґрунтованих |