перистиль
ПЕРИСТИЛЬ, ю, ч., архт. 1. Крита галерея, обмежена з одного боку колонами, а з другого - стіною будівлі. На гранітному цоколі височів перистиль біржової будівлі (Ільч., Серце жде, 1939, 87).
2. Прямокутний двір, садок або площа, оточені критою колонадою. Багаті будинки [в Ольвії] мали дворики, оточені колонами з неглибокими критими галереями - портиками (перистиль) (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 255); Широкі та короткі сіни провадять у внутрішній двір - перистиль (Л. Укр., II, 1951, 341).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перистиль | перистилі |
Родовий | перистилю | перистилів |
Давальний | перистилеві, перистилю | перистилям |
Знахідний | перистиль | перистилі |
Орудний | перистилем | перистилями |
Місцевий | на/у перистилі | на/у перистилях |
Кличний | перистилю | перистилі |