поріділий
ПОРІДІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до порідіти. Його пильний погляд враз схопив і набряки під очима, і поріділе волосся над високим «сократівським» чолом, і дрібні зморшки на вилицях (Тулуб, В степу.., 1964, 410); Трудове козацтво не захотіло визнати Врангеля своїм вождем, не побажало йти поповнювати його поріділі в боях частини (Гончар, II, 1959, 330); // у знач. прикм. Крізь поріділий туман уже просвічувало сонце (Гур., Наша молодість, 1949, 171); Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 12).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поріділий | поріділа | поріділе | поріділі |
Родовий | поріділого | поріділої | поріділого | поріділих |
Давальний | поріділому | поріділій | поріділому | поріділим |
Знахідний | поріділий, поріділого | поріділу | поріділе | поріділі, поріділих |
Орудний | поріділим | поріділою | поріділим | поріділими |
Місцевий | на/у поріділому, поріділім | на/у поріділій | на/у поріділому, поріділім | на/у поріділих |