постав
ПОСТАВ1, у, ч. , спец., рідко. Пара млинових жорен, одне з яких нерухоме, а друге обертається на ньому; посад. Борошняний пил висів у повітрі, а стіни [млина], банти і постав були обсипані ним, як снігом (Коцюб., І, 1955, 353); За півверстви від хутора, там, де річка схрещувалася з степовою балкою, день і ніч збурював воду своїми здоровенними колесами водяний млин на два постави (Добр., Очак. розмир, 1965, 28).
ПОСТАВ2, у, ч. , розм., рідко. Сувій, штука (тканини). - У галеру червінців я безліч із скарбу набрала, Поставами без міри кармазину й сукон наклала (П. Куліш, Вибр., 1969, 429); Опасистий грек висовувався з ятки і закликав білі примари в фередже, кидаючи на прилавок строкаті постави шовку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 218); Ткацька майстерня у Жовкві давала велику, як на той час [1499 р.], продукцію. Щорічно цією майстернею вироблялось 250 поставів сукна (3500 метрів) (Матеріали з етногр.., 1956, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | постав | постави |
Родовий | поставу | поставів |
Давальний | поставові, поставу | поставам |
Знахідний | постав | постави |
Орудний | поставом | поставами |
Місцевий | на/у поставі | на/у поставах |
Кличний | поставе | постави |
постава
ПОСТАВА, и, ж. 1. Звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива кому-небудь манера триматися. Спокійна рівновага і сила виднілась в його рухах і поставі (Фр., II, 1950, 154); - Не тільки ваша яскрава врода, ще більше, ще дужче вразив мене сміливий ваш погляд і оця гордовита, сповнена природної гідності постава (Гончар, II, 1959, 182); Якось під час огляду частини, де він служив, на його атлетичну статуру, зріст і гвардійську поставу звернув увагу царський генерал і поцікавився, звідки він родом (Літ. Укр., 9.VI 1967, 3); // перев. з означ., у сполуч. із сл. голова. Манера тримати голову; постановка. [Директор музею:] Від цієї постави голови так і віє духом Челліні (Донч., VI, 1957, 527); Ганна мерзлякувато поводила плечима, але горда постава голови й рішуча, тверда хода робили її урочистою (Руд., Остання шабля, 1959, 210); // Положення тіла людини або тварини у певний момент; поза. Тілько княгиня не змінила своєї постави (П. Куліш, Вибр., 1969, 163); Перед статуєю ми побачили незлічиму силу народу в найрізніших одягах і поставах (Фр., II, 1950, 97); Ледяник підвів голову від книжок і застиг в зігнутій поставі (Ірчан, II, 1958, 46); Побачивши перед собою жінку, легінь.. набрав молодечої постави - от як завше легінь перед дівков [дівкою] (Хотк., II, 1966, 50).
2. рідко. Те саме, що постать1 1. Навкруги, під дрібним холодним дощем, не горять, а куряться огнища; коло них, в.. загравах, кривавими плямами вбачаються людські постави (Стар., Облога.., 1961, 23); Майданівна вогкими очима задивлялася на міцно скраяну Андрійову поставу (Кач., II, 1958, 10); Тонку і височеньку його поставу облягав сільський саморобний кожушок: ладний, добре пошитий, червонястого чи цегляного кольору (Мас., Життя.., 1960, 95); // Зовнішній вигляд; зовнішність. Постава свята, а сумління злодійське (Номис, 1864, № 178); Був се двадцятилітній парубчак, але, судячи по його поставі, можна було дати йому ледво [ледве] п'ятнадцять літ (Фр., II, 1950, 246).
3. спец. Вроджене положення, розташування яких-небудь частин тіла. У широкогрудих свиней постава передніх ніг широка (Свинар., 1956, 15).
4. Вироблене тренуванням особливе положення тіла людини (рук, ніг тощо), пристосоване для виконання яких-небудь вправ, рухів і т. ін. Це були сміливі їздці, але їх постава з зігнутими колінами в коротких стременах була незграбна й вайлувата (Тулуб, Людолови, І, 1957, 159).
5. театр. Здійснення режисером театральної вистави. П'єси Франка сценічні, прості до постави і тому майже всі з успіхом ішли на сцені (Іст. укр. літ., І, 1954, 558); Готувався до постави «Невольник» М. Кропивницького (Минко, Моя Минківка, 1962, 103).
6. заст., рідко. Те, що ставлять на стіл для пригощання; частування. Де була така постава? де такий достаток? І напитки, і наїдки, і музикам взяток? (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | постава | постави |
Родовий | постави | постав |
Давальний | поставі | поставам |
Знахідний | поставу | постави |
Орудний | поставою | поставами |
Місцевий | на/у поставі | на/у поставах |
Кличний | поставо | постави |
поставити
ПОСТАВИТИ 1, влю, виш; мн. поставлять; док., перех. 1. Примусити когось або допомогти кому-небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. Максим поставив Андрія на ноги: - Хрестись (Коцюб., II, 1955, 101); // безос. Раптом його мов вітром поставило на ноги (Баш, Вибр., 1948, 117); // Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де-небудь. Москалі зараз і підхопили його [Йосипа], поставили у станок, зміряли, обдивилися (Мирний, IV, 1955, 46); Христина крутнулась і через одну хвильку привела під руку Марту Кирилівну і поставила її рядом з Бичковським перед килимом (Н.-Лев., VI, 1966, 38); Ось підійшли [конвоїри] близько й поставили дівчину під риштовання. Чому не плаче? Чом не кричить? (Коцюб., II, 1955, 197); Полонених поставили на валу (Довж., І, 1958, 250); // у сполуч. з деякими присл. Примусити кого-небудь стати в якусь позу, позицію. Нахилившись до гриви коня, на галявину вимчав учвал вершник і, смикнувши вуздечку, поставив сірого в яблуках огиря дибки (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 128).
@ До стінки (рідко до муру) поставити - розстріляти. І жив якби Тарас тепер, він був би членом ВКП. Пішов би він на бурю буру, так, як і всі, за юний клас... І не'дного панка із вас він сам поставив би до муру... (Сос., І, 1957, 402); - Пам'ятаєш, відсилав я тебе із пістолетом у степ. То була проба на віру. Чкурнув би ти з ним - мене б до стінки поставили, не подивилися, що я комісар (Тют., Вир, 1964, 362); Поставити в (у) куток - покарати дитину, примусивши її якийсь час стояти в кутку. Мама поставили Данилка у куток і молять [моляться] богу: проказують молитви, щоб Данилко їх повторював (Ю. Янов., II, 1958, 183); Поставити на коліна див. коліно; Поставити на ноги див. нога; Поставити на рівні ноги див. рівний; Поставити під аршин, заст. - мобілізувати до армії.
2. перев. у сполуч. з інфін. Наказати кому-небудь виконувати якусь роботу (звичайно стоячи). Проскурниця звеліла Мелашці помить руки і поставила її в кінці стола вироблять проскури (Н.-Лев., II, 1956, 335); // ким, за кого, рідше на кого - що, розм. Призначити на якусь посаду, роботу. Вже перестав [хлопець] думати, що на дяка не поставили, думав, якби-то видужати, та піти, поїхати... (Вовчок, VI, 1956, 248); На північну дільницю тунелю Мухтаров поставив виконробом інженера Мацієвського (Ле, Міжгір'я, 1953, 144); За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Ю. Янов., І, 1954, 63); [Крилата:] Карпа Корнійовича треба підтримати. [Василина:] От би його на голову колгоспу поставити (Корн., II, 1955, 254).
Поставити над ким - призначити головним, дати владу над ким-небудь. - Нащо ти, тату, так сприяєш Юрушеві, що поставив Юруша так високо над усіма? (Н.-Лев., III, 1956, 301); Поставити на царство - зробити царем.
3. Направити куди-небудь для виконання якогось доручення, завдання, розташувати в певному місці (для ведення бою, охорони і т. ін.). Становий поїхав в місто і поставив на варті десяцьких на всю ніч (Н.-Лев., II, 1956, 235); Ми, встановивши кулемети на належних точках, поставили найкращих стрільців по садках і так ударили з усіх боків, що за якийсь час німці здалися на нашу милость (Ю. Янов., II, 1958, 249); * Образно. Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово (Шевч., II, 1963, 321); // перев. у сполуч. із. сл. на квартиру, розм. Помістити кого-небудь десь для проживання або на ночівлю. Одна тілько й осталася В Батурині хата! І в тій хаті поставили Царя ночувати, Як вертавсь із-під Полтави (Шевч., І, 1963, 294); - Як де недалеко поставлять, то, може, коли прийду, а як заженуть куди далеко, то вже хіба аж за п'ять років вернуся (Л. Укр., III, 1952, 564); На квартиру до них поставили двох гітлерівців з місцевого гарнізону (Ю. Янов., II, 1954, 36).
Поставити варту (сторожу, караул і т. ін. ) - доручити кому-небудь здійснювати охорону, вартування у певному пункті (пунктах). Граф поставив по дорогах Скрізь застави та рогатки (Л. Укр., І, 1951, 380); [Кармелюк:] Кушнірук, постав на шляху варту (Вас., III, 1960, 183).
4. перен. Змусити кого-небудь опинитися в якомусь становищі, потрапити в якісь умови, обставини. Глибока різниця в поглядах та переконаннях поставила його з Оленчуком у різні табори (Гончар, II, 1959, 288); - Подумайте хоч, у яке становище поставила б мене подібна розмова... (Ле, Міжгір'я, 1953, 87); // у сполуч. із сл. себе. Примусити поважати себе, викликати повагу, шанобливе ставлення до себе. Так уже зумів себе дід поставити, що його вважали дідом «правильним» (Хотк., І, 1966, 84).
@ Поставити на місце кого - збити пиху з кого-небудь, у різкій формі зробити кому-небудь зауваження про нескромну, зарозумілу поведінку. Чумакова мова починала тішити Обуха. Він розумів, що в кожну хвилину може поставити цього зарозумілого юнака на місце (Збан., Переджнив'я, 1955, 22); Поставити на чолі кого, чого - надати провідної ролі, зробити керівником, вождем кого-, чого-небудь. Встановивши диктатуру пролетаріату, Жовтнева революція поставила на чолі нашої великої держави робітничий клас (Рильський, III, 1956, 144); Поставити поза законом - позбавити кого-небудь прав громадянства, заступництва з боку державних органів. [Адмірал:] Хто піде проти наказу, хто не виконає ультиматуму, той поставить себе поза законом (Корн., І, 1955, 74); Куди діватися? Власті нас не признають, поставили поза законом (Цюпа, Назустріч.., 1958, 422); Поставити себе на місце чиє - уявити себе в таких самих обставинах, у такому самому становищі, як хто-небудь; припустити, що не хтось інший, а ти сам потрапив у відповідну ситуацію. Уявив Фрунзе, мовби сам себе поставивши на їхнє місце, як годинами стоять його телефоністи через увесь Сиваш у прибуваючій крижаній воді, тримаючи в задубілих руках нитку провода, що єднає цей берег з отим, де б'ються його авангарди (Гончар, II, 1959, 427).
5. заст., міф. Створити ким-, чим-небудь; обернути на когось, щось. Скажи ж мені, мій братику, Королевий цвіте: Нащо мене бог поставив Цвітом на сім світі? (Шевч., І, 1963, 357); - Ся держава, де тепер і люди, і звірі, і птахи перемінені на каміння, колись була багата й жива... Я - її цар. Але один змій-чарівник позаздрив і всіх поставив каменем (Три золоті сл., 1968, 62).
6. Надати чому-небудь вертикального положення; розташувати, укріпити щось вертикально. І над шляхом в полі Височенний хрест поставив [Максим]... Зо всього роздолля Широкого було видно (Шевч., II, 1963, 276); Парубок востаннє, мов граючись, махнув косою й поставив її сторч (Хотк., І, 1966, 94).
Поставити копу - скласти певним способом 60 снопів хліба. [Пріська:] А в жнива було півтори копи, як один снопок, поставиш та й додому зарані підеш (Вас., III, 1960, 77).
7. у сполуч. з деякими присл. Надати чому-небудь певного положення (за знач. відповідного прислівника). Вітер гасить вогонь, але Хома нагнувся, поставив дашком долоні й задивився (Коцюб., II, 1955, 63); - Доволік ото він до плоту [дубок], поставив руба, перекинув через пліт - аж гупнуло! (Хотк., І, 1966, 83).
Поставити гвинтівку (рушницю і т. ін. ) на бойовий звід, військ.- привести в стан готовності до пострілу. Поставивши гвинтівку на бойовий звід, Данько походив по садку, виглянув на вулицю, потім неквапом спустився городом до річки (Гончар, II, 1959, 230).
@ Поставити на колеса - забезпечивши власними транспортними засобами, зробити пересувним, мобільним. Тепер Вася вирішив будь-що поставити роту на колеса (Гончар, III, 1959, 69).
8. Помістити куди-небудь, розмістити десь. - Отой стільчик візьми, Христино, - порядкує панич, - та постав серед хати (Мирний, III, 1954, 154); В хату увійшла восьмилітня Харитя і поставила коло печі відро (Коцюб., І, 1955, 13); Під'їхавши до воріт, хлопець сплигнув з коня й одчинив їх. А тоді поставив коня в конюшню, а корову до ясел прив'язав (Головко, І, 1957, 96); - А це ми конфіскуємо, - каже Яцуба і обома руками бере зі столу Віталиків передавач. - Постав на місце, - перепинила Яцубу Лукія (Гончар, Тронка, 1963, 107); // Подати на стіл (страви, напої і т. ін.). Поставили на стіл вареників макітру І пляшку - свашку всіх мирян (Гл., Вибр., 1957, 211); Ввечері зварила Настя вечерю й поставила перед Гнатом (Коцюб., І, 1955, 53); Другого дня справили весілля. Цар поставив їм таку гостину, що навіть Поїдайло і Попивайло були задоволені (Три золоті сл., 1968, 125).
Поставити могорич (могорича) кому - почастувати кого-небудь вином, горілкою (за послугу, допомогу і т. ін.). Лаврін знав парубоцький звичай і повів усю парубочу ватагу в шинок. Він поставив їм могорича і вже в згоді з ними вернувся на вулицю (Н.-Лев., II, 1956, 313); Упрохає [Клим] писаря та старшину, поставить могорич або одмолотить днів зо три - і Петрика приймуть до волості (Вас., І, 1959, 96); Поставити обід кому - почастувати обідом кого-небудь, влаштувати обід для когось. - Зробити поминки я хочу, Поставити обід старцям (Котл., І, 1952, 90); Поставити чарку (пляшку і т. ін. ) кому - почастувати кого-небудь горілкою, вином. - Ти знаєш, як твого батька упрошував Сафрон у революцію зайти до нього? Він не тільки чарку поставив би Тимофієві (Стельмах, II, 1962, 376); - Завгосп спробував був мене підкупити - півлітра якось мені поставив (Збан., Єдина, 1959, 135).
9. також з інфін. Установити де-небудь з певною метою. Горщок сей черепком накрила [Сивилла], Поставила його на жар (Котл., І, 1952, 155); Сільце поставить та пташок ловить, а послі їх душить (Барв., Опов.., 1902, 279); Тарас Григорович приніс оберемок хмизу, сніп кураю і кілька шматків кизяку. Швидкими, звичними рухами розпалив вогонь і поставив розігрівати вечерю (Тулуб, В степу.., 1964, 304); // Прикріпити до чогось, установити на чому-небудь для роботи, дії і т. ін. - Замість весел - можна поставити невеликий мотор (Ю. Янов., II, 1958, 84); // Пришити, прибити і т. ін. до чого-небудь під час виготовлення або ремонту. То тієї, то другої неділі навідувалися онуки, і вона завжди турбувалася, аби напоготові був гостинець для них. А як не було гостинця, то вона чи латку поставить, а чи дрібненькому носа витре (Гуц., Скупана.., 1965, 10); // З лікувальною метою прикласти до якої-небудь частини тіла. Прийшов доктор, звелів її роздягти й покласти на постіль, поставив горчишники [гірчичники] (Н.-Лев., III, 1956, 162).
Поставити на відгодівлю, с. г. - перевести на режим посиленого годування з метою збільшення живої ваги. Ранньої весни зняли з контрактації 100 бичків і поставили їх на відгодівлю (Колг. Укр., 11, 1958, 5); Поставити на рейд (на рейді), мор. - помістити (судно) на місце якірної стоянки поблизу порту. [Адмірал:] Лейтенанте, вранці міноносці треба вивести з бухти і поставити на рейді (Корн., І, 1955, 37); Поставити пластинку - покласти пластинку на диск радіоли, патефона і т. ін. для програвання. Никанор Іванович завів грамофон і поставив пластинку «Ой, казала мені мати» (Головко, II, 1957, 46); Поставити пломбу - заліпити пломбою дірку в зубі. Зубний лікар школи на хворий зуб Юркові пломбу поставив (Веч. Київ, 16. І 1963, 4); Поставити самовар - розпалити вогонь у наповненому водою самоварі. - Посидь. Я скажу, щоб поставили самовар, нап'ємось чаю, - сказав Василь і почервонів (Мирний, IV, 1955, 128); Кумиш.. позичила у Зейнеб самовар, поставила його і помчала до Кульжан по цукор: знала, що дівчина завжди її виручить (Тулуб, В степу.., 1964, 174); Поставити свічку - відповідно до церковного звичаю, приліпити, прикріпити запалену свічку перед образом святого. Виблагала Тую копійчину... Та пречистій поставила Свічечку за сина (Шевч., II, 1953, 122); Ото покаялась я, ..поставила перед образом свічку та й заспокоїлась (Н.-Лев., III, 1956, 257); Бабуся перед.. образом поставила саморобну свічечку й ревно почала молитися (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 15).
10. Написати щось, зробити напис на чому-небудь. Курлов, не підводячи голови, написав у верхньому лівому кутку листівки «друкувати», поставив дату і розгонисто підписався (Перв., Дикий мед, 1963, 152); Вигукуючи прізвища, есесівець поставив в списку номери (Хижняк, Тамара, 1959, 167); Поставити розділові знаки; // Записати оцінку в журнал, залікову книжку і т. ін. Учитель аж позеленів і, пошаривши в книжці, поставив здоровенну ноляку (Мирний, IV, 1955, 111); Школяр нічого не знав, і вчителька поставила йому двійку (Донч., V, 1957, 445).
Поставити печатку - притиснувши печатку до паперу, сургуча, зробити відбиток; печаткою засвідчити чинність якогось документа. Цар швидко написав, що дійсно стара кульбака подарована ним цьому служивому, геть печатку царську поставив (Україна.., І, 1960, 10); «Любий! Ти ублагай Мецената, нехай лиш печатку поставить!» (Зеров, Вибр., 1966, 260); Поставити [свій] підпис: а) розписатися. Не встиг він поставити свого підпису, як до контори під'їхала Кузева машина і з неї вискочив Бабенко (Руд., Остання шабля, 1959, 507); б) підписатися під якимсь документом на знак цілковитої згоди й схвалення. Згадають люди колишні і недавні муки воєн, всі криваві покоси воєнних жнив і без найменшого вагання поставлять свої підписи під відозвою Всесвітньої Ради Миру (Вол., Наддніпр. висоти, 1953, 116).
@ Крапку поставити див. крапка; Поставити крапку (крапки) над «і» див. і1.
11. розм. Збудувати, спорудити що-небудь. Постав хату з лободи, та в чужую не веди (Номис, 1864, № 8957); - Не журись, жінко, ось поставлять фабрику, тоді зароблю дещо... (Коцюб., II, 1955, 22); Колгосп поставив велику нову стайню (Вол., Сади.., 1950, 32); * Образно. Я пам'ятник собі поставив незотлінний, До нього вік людська не заросте тропа, Що перед ним чоло і камінь непоклінний Александрійського стовпа? (Зеров, Вибр., 1966, 398).
12. у сполуч. із сл. справа, робота і т. ін. Налагодити, організувати. Треба поставити справу так, щоб кожний трудящий докладав своїх сил до зміцнення робітничо-селянської держави (Ленін, 44, 1974, 159); - Школу постав так, щоб виходили з неї не писарі-п'явки, а грамотні люди (Мирний, І, 1954, 340); - Навіщо він [млин] Сидорові? Все одно той ради йому не дасть, а він, Когут, знає, як діло поставити треба (Цюпа, Назустріч.., 1958, 22).
Поставити дослід - здійснити наукове дослідження якого-небудь явища в його конкретному вияві у певних, спеціально створених умовах. За кілька років до війни Шульга поставив дослід, який збаламутив не тільки його колег, але і його самого (Рибак, Час.., 1960, 218); Щоб практично створити штучну силу тяжіння в космічному польоті, вченим треба поставити багато дослідів (Наука.., 9, 1961, 10); Поставити рекорд: а) досягти найвищих показників у спортивних змаганнях. - Ну, Еріка, ти не обманула моїх сподівань. Хоч рекорду й не поставила (Собко, Стадіон, 1954, 138); б) мати найбільші досягнення в якій-небудь ділянці праці, галузі господарства тощо. - Ну, я дав високий урожай, поставив, як пишеться, рекорд - так це ж і не дивно, бо я з діда-прадіда на землі (Ю. Янов., II, 1954, 125).
13. Показати на сцені виставу, здійснити режисерську підготовку спектаклю. Бачила вчора й сьогодні Стефаника.. Написав оце драму, хтів, щоб поставити тут на сцені (Л. Укр., V, 1956, 338); [Ріхтер:] Ми зібралися саме для того, щоб обговорити питання, як нам організувати театр і поставити цю п'єсу (Собко, Життя.., 1950, 52).
14. Запропонувати що-небудь для прийняття, виконання; висловити певні вимоги, побажання і т. ін. Написав [Мержинський] мені.., що я добре б зробила, коли б послала.. свою драму, а він би дав Кропивницькому для постанови і наглянув, щоб мої умови, які я поставлю, були достатньо виконані (Л. Укр., V, 1956, 204); Обком партії, відряджуючи Семена Яремченка до Григорівки, поставив перед ним завдання - «створити підпільні групи по селах Переяславського та суміжних двох районів» (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 5); Орися.. рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Тют., Вир, 1964, 270).
Поставити запитання (питання) кому - запитати кого-небудь про щось. Писати про себе мені дуже трудно. Краще було б, коли б Ви поставили мені кілька питань, на які я охоче одповів би Вам (Коцюб., III, 1956, 282); [Батура:] Я вчителям доповідь про літературу читав. А потім стільки мені питань поставили (Корн., II, 1955, 219); Здається Ліні, що ветеран.. запитання якесь їй поставить таке, що вона й відповісти не зуміє (Гончар, Тронка, 1963, 180); Поставити питання на зборах (на бюро і т. ін. ) - запропонувати обговорити що-небудь на зборах, на бюро і т. ін. - Можна буде поставити це питання на бюро, винести на загальні збори (Донч., II, 1956, 16).
@ Поставити питання руба: а) прямо, рішуче запитати про щось важливе, вимагаючи чіткої, недвозначної відповіді. Перед Жовтневими святами наполіг Тарас на своєму. Руба поставив питання: «Хочеш за мене заміж чи ні?» (Мур., Жила.. вдова, 1960, 71); б) у категоричній формі заявити про щось, з усією рішучістю наполягаючи на чому-небудь. Кралевич у своїх бесідах ні разу не поставив питання руба, бо все ще вважав за незакінчений період підготовки (Хотк., Довбуш, 1965, 166).
15. у сполуч. з деякими ім. з прийм. Визнати чим-небудь, оцінити, кваліфікувати як щось (за знач. відповідного іменника). Ніхто не сміє вам любов поставити в провину (Дор., Три богатирі, 1959, 67); Ритмічно-інтонаційна гнучкість поезій [М. Вінграновського] гідна подиву. Авторові можна поставити в заслугу розширення віршових форм української поезії (Вітч., 5, 1968, 205).
Поставити поряд (нарівні) з ким - чим; Поставити в ряд кого: а) вважати рівноцінним; прирівняти. Володимир Ілліч Ленін поставив ім'я великого Кобзаря України поряд з іменами найвидатніших діячів культури та революції (Вітч., 3, 1964, 217); Чеський журнал назвав Тичину «одним з найбільших ліриків слов'янства», а англійський критик Джон Фут поставив його у ряд найоригінальніших поетів світу (Знання.., 1, 1966, 1); б) зробити рівним, однаковим у чомусь; зрівняти. От трохи на боці стоїть руда корова, а коло неї - маленьке телятко. Воно простягає шию й ніжиться коло матері, а та тільки ласкаво дивиться, неначе посміхається. Велика сила любові дала оцим звірятам красу й поставила їх нарівні з усім сотвореним (Хотк., І, 1966, 136); Поетична майстерність Михайла Сеспеля поставила його в ряд найкращих поетів радянської епохи (Вітч., 11, 1969, 184).
@ Поставити на карб кому що - звинуватити кого-небудь у чомусь, уважати кого-небудь винним у чомусь. Дошукувався [Павло] своєї вини на роботі і не знаходив. Йому на районній партійній конференції поставили на карб і масло, і округлення цифр, і закупівлю корів у колгоспників (Мушк., Серце.., 1962, 197); Поставити на одну дошку див. дошка; Поставити на перший план - визнати найголовнішим, надати найбільшого значення. Ще в перші роки Радянської влади В. І. Ленін поставив на перший план проблему наукової організації праці і управління народним господарством (Ком. Укр., 3, 1965, 21).
16. заст. Прийняти яке-небудь рішення; вирішити, ухвалити. Скликали річ посполиту - Поставить, як іти в поход [похід] (Котл., І, 1952, 209); Часу до весни лишалося небагато, а Химочка поставив для себе - вийти в поле цілим селом (Епік, Тв., 1958, 64); // Запровадити. Княгиня Ольга теж брала дань, пізніше поставила уроки й устави (Скл., Святослав, 1959, 102).
$ Поставити голос - навчити кого-небудь правильно співати, вільно володіти голосом, якнайкраще використовувати свої вокальні дані. Зустрічаючись на співках, Проскуров якось запросив його [Захара] додому, щоб спробувати і поставити голос (Ле, Право.., 1957, 32); Поставити діагноз - визначити характер захворювання, встановити, на яку хворобу захворів хто-небудь. Прийшов лікар, щось-то дав, але поставити правдивий діагноз не зміг; сказав, що аж завтра можна буде пізнати недугу по признаках... (Хотк., І, 1966, 61); - Краще давай я постукаю і послухаю тебе, і тоді ми поставимо вірний діагноз (Ів., Вел. очі, 1956, 35); Поставити з ніг на голову (догори ногами) що: а) докорінно змінити щось, зробити зовсім не таким, як було. [Зуб:] Винахід на винахід не скидається, вельмишановна Варваро Павлівно. Зараз мова йде про справу, яка всю нашу техніку взагалі догори ногами поставити може (Собко, Справа.., 1959, 13); б) неправильно розтлумачити, висвітлити щось, надати чому-небудь протилежного змісту, значення; Поставити на карту див. карта; Поставити на кін див. кін; Поставити на своєму - зробити по-своєму. Він знав, що дочка поставить на своєму, коли того схоче, і не сперечався (Н.-Лев., II, 1956, 230); Якась упертість заволоділа нею, і просто хотілося поставити на своєму (Хотк., II, 1966, 62); Поставити на службу кому, чому - використати, застосувати в інтересах кого-, чого-небудь. Після Жовтневої соціалістичної революції більшовицька партія поставила електрику на службу всьому народові (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 18); Треба поставити на службу революції всю силу народної мудрості, весь життєвий досвід (Гончар, II, 1959, 409); Виняткові досягнення Радянського Союзу в ракетній техніці наша країна поставила на службу мирові і прогресові людства (Рад. Укр., 12.VIII 1961, 1); Поставити очі в землю - те саме, що Потупити (опустити, втупити і т. ін. ) очі (очиці) в(у) землю (до землі) (див. земля). Тетяна раптово зчервоніла й поставила очі в землю (Вас., II, 1959, 103); Поставити перед фактом - зробити щось без попередження, всупереч чиємусь наказу, розпорядженню, бажанню і т. ін.; повідомити кого-небудь про те, що вже відбулося. - Гай будемо садити. В Тихій долині.. Я поставлю товариша Гризоту.. перед фактом (Речм., Твій побратим, 1962, 17); Поставити собі метою (за мету) див. мета; Поставити хрест на кому - чому, рідко над ким - чим: а) перестати покладати надії на когось, щось.- І сей туди ж, докоряє! Зрадили, бачте, його надії! Хто ж просив надіятись! Я ж йому писала: поставте наді мною хрест! Чого ж йому ще треба? (Л. Укр., II, 1951, 77); б) перестати робити що-небудь, займатися чимсь, думати, згадувати про щось. - ..Коли я поранений лежав у шпиталі,.. згадував, як ми.. кат зна чого ворогували з тобою, і вирішив поставити хрест на тому, що було (Стельмах, Правда.., 1961, 120).
ПОСТАВИТИ2 див. поставляти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поставлю | поставимо |
2 особа | поставиш | поставите |
3 особа | поставить | поставлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поставив | поставили |
Жіночий рід | поставила | |
Середній рід | поставило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поставмо | |
2 особа | постав | поставте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поставивши |