просвіт
ПРОСВІТ, у, ч. 1. Проміжок, який утворюється між близько розташованими предметами; отвір у чому-небудь, щілина між чимсь, крізь яку щось проникає, проглядається і т. ін. В хліві досить темно, тільки де-не-де крізь малі просвіти прорізується сонячне проміння знадвору (Л. Укр., II, 1951, 194); Щось синє майнуло в просвіті між будинками, наче синя блискуча сталь (Донч., II, 1956, 189); Клацнула клямка, і в голубому просвіті, між напівпрочиненою хвірткою і тесаним стовпом, застигла, вся в червоному, здивована Марта (Стельмах, II, 1962, 367); У просвіті між деревами з траншеї, що вела до воріт, виткнулось троє (Баш, Надія, 1960, 345); // Вільний простір чого-небудь. Задимлений просвіт кімнати роївся ліниво розкиданими постатями жовнірів (Тудор, Народження, 1941, 98); За вікном поплив перон.., замелькали станційні та міські будинки, кілька разів виблиснуло в просвітах вулиць невимовно красиве море (Збан., Сеспель, 1961, 150); // фізл. Прохід між стінками судин, стравоходу і т. ін. Здійснене в гострих дослідах звуження просвіту вінцевої артерії виявило два типи реакції серцево-судинної системи (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 550); Якщо стороннє тіло застрягає у стравоході, то його просвіт частково або повністю закривається (Хлібороб Укр., 1, 1965, 38).
2. Світла смуга, пляма на темному фоні, утворена світловим променем. Порив бурі на клапті роздер велетенську обважнілу, наче свинцем налиту, хмару, і на фоні блакитного просвіту постала квадратна постать бійця (Трип., Дорога.., 1945, 6); Глухо Співають півні у хлівах. На сході просвіт (Мисик, Біля криниці, 1967, 44); * У порівн. Їхні [дівчат] очі сині, наче просвіт Ясного неба між рясним гіллям (Рильський, III, 1961, 172).
3. Природне або утворене при насадженні вільне місце між деревами, кущами в лісі, саду і т. ін. Під галявинами розуміють малого розміру просвіти в лісі, що значною мірою затінені стіною дерев, які стоять поруч (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 12); Якщо за парком відкривається красива перспектива, наприклад, видно річку, луки, ліс та ін., в густих насадженнях потрібно залишати просвіти (Озелен. колг. села, 1955, 55).
4. перен. Те саме, що просвіток 3. Знову невсипуща журба захопила її в свої цупкі обіймища .. Ні, немає розгадки, просвіту не видної (Мирний, IV, 1955, 297); Був би Кривенко живий, то, може, хоч удвох знайшли б якийсь просвіт серед цієї пітьми (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 15).
5. Проріз між одвірками у дверях або між лутками у вікнах. В просвіті вікна з'являється голова Сусляєва (Коч., II, 1956, 223).
6. Те саме, що зазор. При прокладанні залізничних рейок між їх кінцями лишають невеликий просвіт (Фізика, II, 1957, 12).
7. Кольорова поздовжня смужка на погонах. Ще в недавньому блискучий гвардійський капітан, якому вже всміхалися двома просвітами майорські погони й офіцерський георгій, опинився він .. у далекому Забайкаллі (Мушк., Серце.., 1962, 311).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | просвіт | просвіти |
Родовий | просвіту | просвітів |
Давальний | просвітові, просвіту | просвітам |
Знахідний | просвіт | просвіти |
Орудний | просвітом | просвітами |
Місцевий | на/у просвіті | на/у просвітах |
Кличний | просвіте | просвіти |
просвіта
ПРОСВІТА, и, ж. 1. заст. Те саме, що освіта. - Батько мій не згоджується пускати мене в університет , - сказала Саня .. - Але я таки поставлю на своєму. Я бажаю просвіти й її таки добуду! (Н.-Лев., V, 1966, 108); Він був замислений, але спокійний, оповідав про свої шкільні турботи, про свої заходи коло просвіти селян (Фр., IV, 1950, 300); Серед своїх артистичних занять Лисенко не забував також про справу народної просвіти, яку український рух 1860-х років ставив у центрі своїх змагань (Муз. праці, 1970, 483); Києво-Могилянська колегія .. стала важливим осередком просвіти в усій Західній Європі (Літ. Укр., 14.V 1968, 2); Тобі про кохання торочить фіалка Й південнії квіти. Мені ж вони шепчуть : мужик безталанний Без хліба й просвіти (Крим., Вибр., 1965, 73).
2. іст. Культурно-освітня громадська організація на Україні, заснована 1868 року у Львові народовцями з метою поширення освіти серед народу. Він нашим буде, ловецького Половецького роду, завзятий і проклятий, дарма що по просвітах в Одесі на театрі грав (Ю. Янов., II, 1958, 175); Господарники дивились на нього, як на дивака, а однодумці по колишній просвіті закидали, що він вислужується (Стельмах, II, 1962, 280); // Система поглядів, смаків, уподобань, яких дотримувались члени цієї організації. Підійшов [Тригубенко] ближче до стіни, що на ній оцей задник декорації, мабуть, іще просвітянської. Принаймні стиль просвіти : - романтизовані хатки з рожами під стріхами, з тополями та кучерявими садками (Головко, І, 1957, 310).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | просвіта | просвіти |
Родовий | просвіти | просвіт |
Давальний | просвіті | просвітам |
Знахідний | просвіту | просвіти |
Орудний | просвітою | просвітами |
Місцевий | на/у просвіті | на/у просвітах |
Кличний | просвіто | просвіти |
просвітити
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просвічу | просвітимо |
2 особа | просвітиш | просвітите |
3 особа | просвітить | просвітять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | просвітив | просвітили |
Жіночий рід | просвітила | |
Середній рід | просвітило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просвітімо | |
2 особа | просвіти | просвітіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | просвітивши |