проситися
ПРОСИТИСЯ, прошуся, просишся, недок., розм. 1. Просити дозволу робити, зробити що-небудь. Проситься Хима в матері : - Нене, піду я до тітки в гостину (Вовчок, І, 1955, 52); Щоп'ятниці бував у нашому селі базар. Несуть мама продавати молоко, прошуся і я з ними (Вас., II, 1959, 461); - Може, мама з Васильком оце зараз десь іде. Проситься на ніч, а її не пускають (Головко, І, 1957, 92); * Образно. Дужий весняний вітер б'є у високе вікно,.. - проситься до кімнати (Дім., Ідол, 1961, 176); // Настійно просити, благати про помилування, співчуття, милосердя і т. ін. Я кричу : «Хто в бога вірує, рятуйте!» - а вони з обох боків шмагають. Вже я й просився й молився, так тільки й чуєш : «перемініть деркачі» та «дужче бийте!» (Стор., І, 1957, 113); - Перед ким би я стала кланятися і проситися? Ваня загинув, та його шана за мною, і я ту шану не розгублю, не осоромлю (Жур., Дорога.., 1948, 30).
2. перен. Бути дуже придатним, потрібним для чого-небудь. Франко - лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто в музику (Коцюб., III, 1956, 42); Все навколо просилося під олівець та на полотно, але працювати на ходу було неможливо (Тулуб, В степу.., 1964, 252); // Відчувати потребу в чомусь. - Ех, і грає ж, самі ноги в танець просяться (Стельмах, І, 1962, 304); // Шукати собі виходу, виявлення (про почуття, силу, слова і т. ін.). Проситься силонька наверх, смереки хочеться з коренем вивертати, скали на скали двигати (Хотк., II, 1966, 159); Він сьогодні випив, слова самі просяться на язик (Чаб., Балкан. весна, 1960, 393).
@ Аж проситься: а) дуже хочеться чого-небудь. Піднявся [заєць] на задніх лапах і стеріг вухами. Саме аж просилося гримнути в нього... (Коб., II, 1956, 169); б) є велика потреба в чому-небудь. Критика Словника 1948 р., широке його обговорення поможуть усунути недоліки і належно поповнити для нового видання. А це нове видання, як то кажуть, аж проситься (Рильський, III, 1956, 95); Душа проситься у п'яти (у п'ятки) - те саме, що Душа у (під) п'яти ховається (заглядає і т. ін .) (див. душа). Озлобилась шляхта, бачить, що не мед, Офіцеру в п'ятки проситься душа (Мал., Звенигора, 1959, 17); Проситися на папір див. папір; [Так (сам, сама, саме)] в рот (на губу) проситься - про щось дуже смачне, привабливе, таке, що хочеться з'їсти. - Яка сила-силенна малини - Повна, соковита, сама в рот проситься! .. (Донч., II, 1956, 40); - Уже як спечу [коровай], то так і сяє, як сонце. Як пух, як дух. Так і проситься на губу (Тют., Вир, 1964, 133).
3. Просити, щоб прийняли куди-небудь. З того часу усе просилася [Катря] у черниці (Вовчок, І, 1955, 231); Увійшли ми з мамою у покої хутірські. Зайшли в багату, простору хату проситися в найми (Ковінька, Кутя.., 1960, 23).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прошуся | просимося |
2 особа | просишся | проситеся |
3 особа | проситься | просяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проситимуся | проситимемося |
2 особа | проситимешся | проситиметеся |
3 особа | проситиметься | проситимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | просився | просилися |
Жіночий рід | просилася | |
Середній рід | просилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просімося | |
2 особа | просися | просіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | просячись | |
Минулий час | просившись |