підкреслено
ПІДКРЕСЛЕНО. Присл. до підкреслений 2. - Може, й мені дещо не подобається в тобі! - підкреслено мовила мати (Головко, II, 1957, 489); Виходячи, Шафорост підкреслено з вдячністю потискував руку Надії (Баш, Надія, 1960, 129); Дядько Ханс підкреслено ввічливо привітався до гості (Хижняк, Килимок, 1961, 96).