рекорд
РЕКОРД, у, ч. 1. Найвище досягнення, здобуте в чому-небудь. Диск блиснув проти сонця і вдарився об землю недалеко від прапорця. Кілька сантиметрів залишалось до рекорду (Собко, Стадіон, 1954, 10); Рекорд дальності польоту належить морським ластівкам, маршрут яких лежить з Північного полюса до Південного 60 000 кілометрів! (Наука... 9, 1965, 41).
@ Встановлювати (встановити, давати, дати, ставити, поставити і т. ін. ) рекорд - досягати найвищих показників у чому-небудь. Шелемеха встановив новий рекорд швидкості, пролетівши за п'ятнадцять годин з Москви до Владивостока (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 35); [Кіндрат:] Думаю виконати свій п'ятирічний план [видобутку вугілля] за півтора року.. [Павло:] Хочеш рекорд дати? (Корн., II, 1955, 154); Ївжин батько поставив рекорд по сівбі, це був зразок високої трудової доблесті (Донч., IV, 1957, 176); Побивати [попередні (старі і т. ін. )] рекорди див. побивати; Побити рекорд див. побити.
2. перен., розм. Найвищий ступінь вияву чого-небудь. Гадаємо, що по суті цього рекорду продажності, хамства.. і цинізму які б то не були пояснення - зайві (Еллан, II, 1958, 261).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рекорд | рекорди |
Родовий | рекорду | рекордів |
Давальний | рекордові, рекорду | рекордам |
Знахідний | рекорд | рекорди |
Орудний | рекордом | рекордами |
Місцевий | на/у рекорді | на/у рекордах |
Кличний | рекорде | рекорди |