розжовувати
РОЗЖОВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Роздрібнювати, розминати зубами. Він старанно розжовував підсмажений мигдаль (Рибак, Час.., 1960, 146); Починаю їсти. Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Збан., Єдина, 1959, 80).
2. перен. Дуже докладно пояснювати, розтлумачувати що-небудь. - Поки-то другу [машину] дістануть, а хліб треба збирати! - розжовують [молодим] діди (Мирний, IV, 1955, 244); - Обгородив [Борейко] себе такими ж, як сам, обивателями, вони його хвалять, а він їм усе прощає. Одним словом, тобі розжовувати не треба (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 356): Макар Іванович і почитає для гурту і розжує (Головко, II, 1957, 211); // Намагатися осягнути, зрозуміти що-небудь. [Пилип:] З путящої балачки, то й ми дещо розжовуємо (Кроп., II, 1958, 15): - Я нічого письменного не розжую, хоч і у школі вчився (Кв.-Осн., II, 1956, 200); // тільки док. Добре обміркувати, зважити що-небудь. Що маєш казати, то попереду розжуй (Номис, 1874, № 12873); Тут одна сусідка радить мені в Ялті одну хатку в 15 р., та я ще не бачила хатки, а се діло треба добре розжувати (Л. Укр., V, 1956, 197).
@ Розжовувати (розжувати) і в рот (до рота) класти (покласти) див. рот.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжовую | розжовуємо |
2 особа | розжовуєш | розжовуєте |
3 особа | розжовує | розжовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжовуватиму | розжовуватимемо |
2 особа | розжовуватимеш | розжовуватимете |
3 особа | розжовуватиме | розжовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розжовував | розжовували |
Жіночий рід | розжовувала | |
Середній рід | розжовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжовуймо | |
2 особа | розжовуй | розжовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розжовуючи | |
Минулий час | розжовувавши |