рів
РІВ, рову, ч . Довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі. Між двома горами послався той шлях, порізаний ровами, що повикручувала весняна вода, стікаючи з гір (Мирний, І, 1954, 245); [Стась:] Кругом двору викопав [пан Яницький] глибоченний рів (Вас., III, 1960, 198); Усі, хто тільки міг працювати, поїхали десь на земляні роботи, щоб ровами загородити шлях ворожим танкам (Панч, В дорозі, 1959, 109).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рів | рови |
Родовий | рову | ровів |
Давальний | ровові, рову | ровам |
Знахідний | рів | рови |
Орудний | ровом | ровами |
Місцевий | на/у рову, рові | на/у ровах |
Кличний | рове | рови |