спин
СПИН, у, ч.: @ Без спину - те саме, що Без упину (див. упин). Олеся була без краю, без міри щаслива: їй бажалось їхати, летіти без спину, без кінця (Н.-Лев., III, 1956, 145); Нема (немає) спину кому, чому - те саме, що Нема (немає) впину (упину) (див. нема). [Мар'яна:] Козаки не так люблять! Козак коли полюбить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору [котру] покохав (Вас., III, 1960, 33); Дивна дівоча вдача - хоч і потомилися, а галасує душа, буйна веселість рветься, молодій силі нема спину (Горд., II, 1959, 48); Не мати (не знати) спину - те саме, що Не знати упину (див. знати). Жаль у материнім серці не має спину, не знає угаву... (Мирний, І, 1949, 292).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спин | спини |
Родовий | спину | спинів |
Давальний | спинові, спину | спинам |
Знахідний | спин | спини |
Орудний | спином | спинами |
Місцевий | на/у спині | на/у спинах |
Кличний | спине | спини |
спина
СПИНА, и, ж. 1. Задня частина тулуба людини від шиї до крижів. Високий стан [Пріськи] осів, пряма спина зігнулася в дугу (Мирний, III, 1954, 14); Зінькові так полегшало, що він уже сидів на ліжкові з закладеною за спину подушкою (Гр., II, 1963, 483); - Стій! - раптом штовхнув він візника в спину,- не бачиш, приїхав... (Коцюб., II, 1955, 376); Денис відкрив спиною двері і трохи не впав на руки хлопців, що стирлувалися біля дверей (Тют., Вир, 1964, 294); Роздягнутий Юра лягає на спину, і мати укриває його до плечей (Смолич, II, 1958, 13); Художник, заклавши руки за спину, стояв у кутку, зосереджено щось розглядаючи перед собою на підлозі (Гончар, III, 1959, 266); // Верхня частина тулуба тварини. Описувала [Прохіра] їм свою корову, чорну, з білими латками на спині й морді (Коцюб., І, 1955, 262); Узяв [Кіт] куму [Щуку] на спину примостив, Поніс до ставу та й пустив (Гл., Вибр., 1951, 108); Сафрон скочив з брички, м'якою вівсянкою ретельно.. витер коням спини, боки (Стельмах, II, 1962, 179); * Образно. Ріка росте, випинає брудну могутню спину, валить каміння по днищу (Хотк., II, 1966, 320); // у знач. присл. спиною. Повернувшись обличчям у бік, протилежний кому-, чому-небудь. Вона сиділа спиною до того місця, звідкіля підкрався Чіпка (Мирний, І, 1949, 164).
За (поза) спиною: а) безпосередньо за ким-небудь. Сидить [клієнт] за спиною молодого римлянина у вищому ряду (Л. Укр., II, 1951, 514); За спиною у вартового знайшли Наклеєну кимсь... партизанську листівку! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 212); б) за плечима. - Щастя твоє, що автомат у мене був за спиною! - з веселими погрозами думав телефоніст (Гончар, III, 1959, 58); У кожного за спиною теліпався лантух, аж назад тягнув (Тют., Вир, 1964, 356); в) на якійсь відстані за ким-небудь. Різав [Оленчук].. скибку, коли за спиною раптом затупотіло - галопом пролітала кудись.. Килигеєва кіннота (Гончар, II, 1959, 121); г) позаду кого-небудь, так, щоб той не міг бачити або чути. Покойові їй проходу не дають: пройде вона - очима так і проводять, за спиною регочуть (Мирний, IV, 1955, 233); За його спиною близнята починали значуще переглядатися між собою (Стельмах, І, 1962, 69); Хоч їй всі дружно й підказували на мигах, але вона й мигів тих не могла второпати і тільки витріщалась за спиною вчителя (Гончар, Тронка, 1963, 39); д) в минулому. За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями... (Гончар, Тронка, 1963, 102); З-за (із-за) спини - ззаду кого-небудь. - Здорова була! - гукнув їй на саме вухо Чіпка, закравшись з-за спини (Мирний, І, 1949, 165); З-за спини в дівчини, не випускаючи її, виткнувся рудий і сказав: - Піймав біля льоху (Головко, II, 1957, 174); Спини не чути див. чути; У спину: а) (у сполуч. із сл. погрожувати, говорити, дивитися і т. ін. ) услід. Він підняв руку й, погрозивши нею в спину провідникові, хриплим голосом буркнув (Коцюб., І, 1955, 287); Коли Степан вйокнув на коней, перехрестила [Марійка] в спину чоловіка (Стельмах, II, 1962, 235); б) (у сполуч. із сл. бачити, побачити, забачити і т. ін. ) ззаду, не в обличчя. Забіяку старий забачив тілько у спину (Мирний, І, 1954, 282); - Савка! де мій одеколон? - Аркадій Петрович Малина вихиливсь у вікно і сердито кричав у спину свому лакею, що помагав випрягать з фаетона спітнілі коні (Коцюб., II, 1955, 383).
@ Гладити (погладити) по спині кого; Гріти (погріти) спину кому - бити, карати кого-небудь. - От ми й відішлемо його назад, у нас своїх шибеників доволі, хай там погладять його по спині... (Коцюб., І, 1955, 381); Нею [нагайкою], сівши на царство, Грів [Петро І] спину вельможним (Г.-Арт., Байки.., 1958, 162); Гнути (погнути) спину див. гнути, погнути; Дати ножа в спину див. ніж1; Живіт присох до спини див. живіт; Живіт притягує (притягло) до спини - дуже хочеться їсти. Чути, як хтось помішує ложечкою в склянці чай. Скло дзвенить тонко, знайомо, і від того ще більше притягує живіт до спини (Збан., Єдина, 1959, 103); За спиною у кого, чиєю - без відома, згоди, участі кого-небудь; таємно. [Таня:] Хіба я не знаю, що говорили у мене за спиною? Що я таке? Газетний фотограф, маленька мишка з лейкою (Коч., II, 1956, 501); - Ходять чутки, що в румунську дивізію, котра за нами стоїть, поналазили фашистські офіцери та й каламутять воду - за нашою спиною... (Гончар, III, 1959, 206); За спиною не носити чого - те саме, що За плечима (собою) не носити (див. носити). Механізація - то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (Літ. Укр., 16.VI 1970, 1); За спину не ллє див. лити; За [широкою] спиною кого, чиєю - під чиєю-небудь опікою, чиїмсь захистом, заступництвом. Дмитрові здавалося, що Гайченко не на своєму місці, що він живе собі за широкою спиною Боровика, як у бога за пазухою (Збан., Переджнив'я, 1960, 17); Комашки бігають (бігали) по спині див. бігати; Мороз (дрож і т. ін. ) по спині перебігає див. перебігати; Мороз (морозець) іде (ішов, пішов, побіг, подирає і т. ін. ) поза спиною (по спині); Морозом сипнуло за (поза) спиною див. мороз, морозець; Мороз (холод, холодок) подер (подрав) по спині (поза спиною) див. подерти; Мурашки (мурахи) бігають (забігали, лазять, пішли, полізли, пробігли і т. ін. ) за (поза) спиною (по спині) див. мурашки, мураха; На своїй (власній) спині звідати (спробувати і т. ін. ) що - зазнати чогось особисто, на власному досвіді. - Та що мені Вам про це розказувати, як Ви самі добре знаєте, на своїй спині усе.. звідали? (Мирний, V, 1955, 418); Шевченко, що на своїй спині спробував сваволю дикого панства,.. до глибини серця ненавидів поміщиків (Рильський, III, 1956, 245); На чужій спині виїжджати - користуватися наслідками чиєї-небудь праці; використовувати когось для досягнення своєї мети. [Федора:] Цілу весну ніжилась, наче пані, а тепер хочеш на чужій спині виїжджати... (Зар., Антеї, 1962, 49); Не розгинати спини; Не розгинаючи спини [працювати] див. розгинати; Обертатися (обернутися, повертатися, повернутися) спиною (спинами) див. обертатися, повертатися1; Обтирати спиною (спинами) стіни (крейду) див. обтирати; Підпирати (підперти) спиною стіни (одвірок і т. ін. ) див. підпирати; Показувати (показати) спину див. показувати; Розгинати (розігнути, розправляти, розправити, випростувати, випростати) спину: а) трохи відпочивати, перепочивати. Олександра пекла хліб, варила страву, мила сорочки дітям і не мала часу й спину розігнути (Коцюб., І, 1955, 67); На чужій ниві не мала [Лукія] часу розправити спину (Чорн., Пісні.., 1958, 4); б) відчувати свою силу, звільняючись від чогось тяжкого, неприємного. Найбільше стискалось воно [серце], коли перебирав [учитель] людські згадки про страшну ніч.. Романа вона, очевидно, не підкосила. А як з більш слабими людьми? Як Мар'ян Поляруш? Він тільки починав випростувати спину... (Стельмах, І, 1962, 650); Спина не розгинається в кого - хтось багато, без відпочинку працює. Багато є таких господарів,.. котрі цілий вік свій у роботі та роботі, руки та ноги спочинку не мають, спина не розгинається ніколи (Мирний, І, 1954, 47); Списувати (списати) спину див. списувати; Стояти за спиною чиєю - таємно опікати кого-небудь, надавати йому підтримку; таємно скеровувати чиюсь діяльність. - Чого ти мене страхаєш тими, хто за твоєю гендлярською спиною стоїть? (Стельмах, II, 1962, 39); Устромити (всадити) ножа (ніж) у спину - те саме, що Дати ножа в спину (див. ніж1). Контрреволюція примовкла, збирала сили, щоб на четвертий день спробувати всадити ніж в спину повсталому пролетаріату, - вона підняла юнкерів на повстання (Знання.., 11, 1967, 7); Ховатися (сховатися) за чужу спину (за чужі спини) див. чужий.
2. Те саме, що спинка 3. Один [пан] іде,.. комір увесь, і на рукавах, і на спині вишито (Кв.-Осн., II, 1956, 283); Учора я так наїздився по Хоролу на човні, що аж спина пальта мого була мокра од поту (Мирний, V, 1955, 349); Він не був у військовій формі, а.. в чоботях з штанами навипуск і голубій сатиновій сорочці, порваній на ліктях і на спині (Тют., Вир, 1964, 343).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спина | спини |
Родовий | спини | спин |
Давальний | спині | спинам |
Знахідний | спину | спини |
Орудний | спиною | спинами |
Місцевий | на/у спині | на/у спинах |
Кличний | спино | спини |
спинити
СПИНИТИ див. спиняти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спиню | спинимо |
2 особа | спиниш | спините |
3 особа | спинить | спинять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спинив | спинили |
Жіночий рід | спинила | |
Середній рід | спинило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спинімо | |
2 особа | спини | спиніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спинивши |