тьотя
ТЬОТЯ, і, ж., розм. Те саме, що тітка. - Ось і Миколка, - обізвалася Одарка. - Виспався, сину? Чому не поздоровкаєшся з тьотею Христею? (Мирний, III, 1954, 354); В лице привітний вітер віє. Лети, мій поїзде, лети! Там жде мене моя Марія, і мати, й сестри, і брати. Там жде мене моя бабуся і тьоті тихої любов (Сос., II, 1958, 425); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Смолич, II, 1958, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тьотя | тьоті |
Родовий | тьоті | тьоть |
Давальний | тьоті | тьотям |
Знахідний | тьотю | тьоть |
Орудний | тьотею | тьотями |
Місцевий | на/у тьоті | на/у тьотях |
Кличний | тьоте | тьоті |