цирковий
ЦИРКОВИЙ, а, е. Прикм. до цирк. [Круста:] Як то там гукають християни на циркових аренах проти звірів? (Л. Укр., II, 1951, 405); Радісне утвердження життя, оптимізм, висока фізична культура і художній смак - всі ці риси, що ними відзначається радянське циркове мистецтво, принесли йому всенародне визнання (Літ. газ., 20.XII 1960, 4); Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (Ков., Світ.., 1960, 16); // Такий, як у цирку, у циркачів. Необхідно на повному ходу спустити за борт шлюпку з людьми. Це надзвичайно трудна справа. Такий спуск вимагав циркової вправності (Трубл., Шхуна.., 1940, 227).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цирковий | циркова | циркове | циркові |
Родовий | циркового | циркової | циркового | циркових |
Давальний | цирковому | цирковій | цирковому | цирковим |
Знахідний | цирковий, циркового | циркову | циркове | циркові, циркових |
Орудний | цирковим | цирковою | цирковим | цирковими |
Місцевий | на/у цирковому, цирковім | на/у цирковій | на/у цирковому, цирковім | на/у циркових |