авантюра
АВАНТЮРА, рідко АВАНТУРА, и, ж. 1. Ризикований, непевний захід, дія, справа, розраховані на випадковий успіх. Своєю дурною і злочинною колоніальною авантюрою самодержавство завело себе в такий тупик, з якого може визволитися тільки сам народ.. (Ленін, 8, 1949, 34); Вона готова була піти на яку завгодно авантюру, щоб здійснити свої наміри (Руд., Вітер.., 1958, 57).
2. заст. Пригода. Доїхала я "як не може бути", без жадних авантур і навіть без пересадок (Л. Укр., V, 1956, 383); Часті неврожаї змушували здавна гірняків періодично шукати заробітків по долах; відси їх цікавість до новинок, до авантюр і смілих мандрівок (Фр., XVI, 1955, 313).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | авантюра | авантюри |
Родовий | авантюри | авантюр |
Давальний | авантюрі | авантюрам |
Знахідний | авантюру | авантюри |
Орудний | авантюрою | авантюрами |
Місцевий | на/у авантюрі | на/у авантюрах |
Кличний | авантюро | авантюри |