барахло
БАРАХЛО, а, с., розм. 1. збірн. Старі речі домашнього вжитку. - Ось тобі. Мишко, барахло, - замотайся гарненько в нього, бо холодно буде (Вас., II, 1959, 135); - Та й кімнату прибрати оту треба, що забита нашим барахлом (Ле, Міжгір'я, 1953, 482); Марина розв'язала оклунок, почала викладати барахло: сорочки, хустки, спідниці, корсети, полотно (Епік, Тв., 1958, 554); // Непотрібні речі; мотлох. Виймають спідсподу літературу, ставлять на полиці, барахло звідти скидають (Мик., І, 1957, 148).
2. лайл. Про погану, негідну людину. Звісно, Гордієнко - барахло, інтриганка, плетуха, і, якби він [лікар] був на місці Ахметджанова, він давно б уже вигнав її (А.-Дав., За ширмою, 1963, 146).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | барахло | |
Родовий | барахла | |
Давальний | барахлу | |
Знахідний | барахло | |
Орудний | барахлом | |
Місцевий | на/у барахлі | |
Кличний | барахло |