безконфліктний
БЕЗКОНФЛІКТНИЙ, а, е. Який не має в собі конфлікту, відбувається без конфлікту (конфліктів). Процес становлення нового в соціалістичному суспільстві, незважаючи на те, що воно вільне від класових і національних антагонізмів, зовсім не є плавним, безконфліктним (Ком. Укр., 8, 1965, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безконфліктний | безконфліктна | безконфліктне | безконфліктні |
Родовий | безконфліктного | безконфліктної | безконфліктного | безконфліктних |
Давальний | безконфліктному | безконфліктній | безконфліктному | безконфліктним |
Знахідний | безконфліктний, безконфліктного | безконфліктну | безконфліктне | безконфліктні, безконфліктних |
Орудний | безконфліктним | безконфліктною | безконфліктним | безконфліктними |
Місцевий | на/у безконфліктному, безконфліктнім | на/у безконфліктній | на/у безконфліктному, безконфліктнім | на/у безконфліктних |