вибучувати
ВИБУЧУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ВИБУТИТИ, учу, утиш, док., перех., техн. Заповнювати яму бутовою кладкою доверху.
ВИБУЧУВАТИ2, ую, уєш, недок., ВИБУЧИТИ, чу, чиш, док., перех., техн. Вимочувати, видержувати в лугу.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибучую | вибучуємо |
2 особа | вибучуєш | вибучуєте |
3 особа | вибучує | вибучують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибучуватиму | вибучуватимемо |
2 особа | вибучуватимеш | вибучуватимете |
3 особа | вибучуватиме | вибучуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вибучував | вибучували |
Жіночий рід | вибучувала | |
Середній рід | вибучувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибучуймо | |
2 особа | вибучуй | вибучуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вибучуючи | |
Минулий час | вибучувавши |