видовисько
ВИДОВИСЬКО, а, с. Те саме, що видовище 1. Он їх ведуть на страту, а за ними увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть (Л. Укр., І, 1951, 444); - Хіба гурії в раю веселяться отак з праведними, - шепче вона і не може одірвати очей від дивовижного видовиська (Коцюб., І, 1955, 288); Діти вовтузилися, совгались, заздалегідь готові потішити себе цікавим видовиськом (Горд., Буян, 1938, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | видовисько | видовиська |
Родовий | видовиська | видовиськ |
Давальний | видовиськові, видовиську | видовиськам |
Знахідний | видовисько | видовиська |
Орудний | видовиськом | видовиськами |
Місцевий | на/у видовиську | на/у видовиськах |
Кличний | видовисько | видовиська |