вижитий
ВИЖИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вижити 3. - Зараз, перед лицем нових грізних випробувань, щоб ваш полк був іще міцнішим, щоб із напівпартизанського, з не до кінця ще вижитим духом анархістської вольниці, він перетворився у справді залізну регулярну частину Червоної Армії, для цього треба, щоб у полку був... комісар! (Гончар, II, 1959, 111).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вижитий | вижита | вижите | вижиті |
Родовий | вижитого | вижитої | вижитого | вижитих |
Давальний | вижитому | вижитій | вижитому | вижитим |
Знахідний | вижитий, вижитого | вижиту | вижите | вижиті, вижитих |
Орудний | вижитим | вижитою | вижитим | вижитими |
Місцевий | на/у вижитому, вижитім | на/у вижитій | на/у вижитому, вижитім | на/у вижитих |