вилічувати
ВИЛІЧУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ВИЛІЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Рахуючи, встановлювати кількість кого-, чого-небудь; підраховувати. Приходить інспектор і давай вилічувати, хто був, хто пив, хто грав (Свидн., Люборацькі, 1955, 201); Він довго морщить лоба, трясе кучмою і бородою, вилічуючи, скільки буде верст до Медвина (Стельмах, Хліб.., 1959, 178); Чи не вилічили, скільки грошей у посаг їй віджалує батько..! (Вовчик, І, 1955, 378); // Рахуючи, віддавати; відраховувати. "А який то чорт у тебе? Покажи, Іване!" - Дайте хіба рублів копу. То покажу, пане! Вилічив йому пан гроші (Рудан., Співомовки.., 1957, 10); // Вираховувати за що-небудь певну суму грошей з платні. Вилічив [пан] за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (Н.-Лев., II, 1956, 210).
ВИЛІЧУВАТИ2, ую, уєш, недок., ВИЛІЧИТИ, чу, чиш, док., перех., рідко. Те саме, що виліковувати. От князь і розлютувавсь: - Ти, - каже, - усіх вилічував, а моєї дочки не хочеш? (Стор., І, 1957, 54); - Пролежала тут трохи.., не вилічили мене тут... (Коцюб., І, 1955, 456).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилічую | вилічуємо |
2 особа | вилічуєш | вилічуєте |
3 особа | вилічує | вилічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилічуватиму | вилічуватимемо |
2 особа | вилічуватимеш | вилічуватимете |
3 особа | вилічуватиме | вилічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вилічував | вилічували |
Жіночий рід | вилічувала | |
Середній рід | вилічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилічуймо | |
2 особа | вилічуй | вилічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вилічуючи | |
Минулий час | вилічувавши |