випороти
ВИПОРОТИ 1 див. випорювати.
ВИПОРОТИ2, рю, реш, док., перех., розм. Побити різками, канчуком, нагаєм і т. ін. Батько показав їй на ремінь і сказав, що хоч він ніколи ще не бив її, але тепер випоре (Сміл., Сашко, 1957, 98); Поліцаї випороли канчуками шістдесятирічного діда Потапа і його тридцятилітню невістку (Козл., Гарячі руки, 1960, 176).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випорю | випоремо |
2 особа | випореш | випорете |
3 особа | випоре | випоруть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випоров | випороли |
Жіночий рід | випорола | |
Середній рід | випороло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випорімо | |
2 особа | випори | випоріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | випоровши |