висідати
ВИСІДАТИ, аю, аєш, недок., ВИСІСТИ, сяду, сядеш, док. Сходити на землю, залишаючи віз, вагон, судно і т. ін. З трамвая він висідав з усміхом на обличчі (Загреб., Спека, 1961, 73); Краще всього висідати [для полювання] на якійсь невеличкій залізничній станції, серед дрімучого, безкрайого лісу (Вишня, II, 1956, 188); Висідаючи на берег, Сагайдачний залишив про всяк випадок тридцять байдаків охороняти порожні чайки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 110); Але лише висіла [дочка] з того воза, та й не знати, де подівся той віз (Укр.. казки, легенди.., 1957, 111).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висідаю | висідаємо |
2 особа | висідаєш | висідаєте |
3 особа | висідає | висідають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висідатиму | висідатимемо |
2 особа | висідатимеш | висідатимете |
3 особа | висідатиме | висідатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висідав | висідали |
Жіночий рід | висідала | |
Середній рід | висідало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висідаймо | |
2 особа | висідай | висідайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | висідаючи | |
Минулий час | висідавши |