виходжувати
ВИХОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИХОДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Старанно доглядаючи, виліковувати хворого, пораненого і т. ін. - Вона, Денисе Івановичу,.. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 90); [Оксана:] Він тяжко був поранений? [Ліда:] Дуже. Довго пролежав. Ледве його виходила. Врятувала від смерті (Корн., II, 1955, 124); Вони виходили її, зовсім немічну й хвору (Цюпа, Назустріч.., 1958, 260); // Дбайливо ростити кого-небудь або щось. Марія набурмосила губки. - Знаю, як тебе сестри виходжували та викохували (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 48); Дванадцять нових сортів яблук, груш, ягідників взялися ми виходити цього року (Грим., Подробиці.., 1956, 175).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виходжую | виходжуємо |
2 особа | виходжуєш | виходжуєте |
3 особа | виходжує | виходжують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виходжуватиму | виходжуватимемо |
2 особа | виходжуватимеш | виходжуватимете |
3 особа | виходжуватиме | виходжуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виходжував | виходжували |
Жіночий рід | виходжувала | |
Середній рід | виходжувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виходжуймо | |
2 особа | виходжуй | виходжуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виходжуючи | |
Минулий час | виходжувавши |