відрахування
ВІДРАХУВАННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відрахувати. З глибини народу.. до партії ринув потік заяв про добровільне відрахування своїх заощаджень на літаки й танкові колони (Тич., ІІІ, 1957, 278).
2. Відрахована сума. В окремих колгоспах відрахування у неподільні фонди становили 1-1,5 мільйона карбованців (Колг. Укр., 4, 1953, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відрахування | відрахування |
Родовий | відрахування | відрахувань |
Давальний | відрахуванню | відрахуванням |
Знахідний | відрахування | відрахування |
Орудний | відрахуванням | відрахуваннями |
Місцевий | на/у відрахуванні | на/у відрахуваннях |
Кличний | відрахування | відрахування |