віятися
ВІЯТИСЯ, віюся, вієшся, недок. 1. тільки 3 ос., рідко. Те саме, що віяти 1, 3. - Хіба тобі [вітре] немає простору Віятися попід небосклоном [небосхилом]! (Мирний, V, 1955, 275); Мій червоний знак на вітрі віється (Ю. Янов., І, 1958, 253).
2. зневажл. Іти, бігти куди-небудь без діла; блукати, волочитися. - Війтесь собі, куди хочете, хоч на шибеницю (Кв.-Осн., II, 1956, 163); - Плентається, віється десь цілісінький день, як той лобуряка, як циган!.. (Л. Янов., І, 1959, 411); // Поводитися розпусне. - Мабуть, назнав [Чіпка] десь повію всесвітню та й віється... (Мирний, II, 1954, 238).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віюся | віємося |
2 особа | вієшся | вієтеся |
3 особа | віється | віються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віятимуся | віятимемося |
2 особа | віятимешся | віятиметеся |
3 особа | віятиметься | віятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | віявся | віялися |
Жіночий рід | віялася | |
Середній рід | віялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віймося | |
2 особа | війся | війтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | віючись | |
Минулий час | віявшись |